Ми пам'ятаємо! Ми сильні!

     Сталося це літа Божого 1932-го,

 Сталося це літа Божого, 

Яке запам'ятається кожному 

Навічно, важко, гірко. 

Сталося це літа Божого 1933-го.

 Пекельні цифри і слова 

У серце б'ють неначе молот. 

Немов прокляття ожива 

Рік тридцять другий... 

Голод... Голод... У люті сталінській страшній 

Тінь смерті шастала по стінах.

 Сім мільйонів (Боже мій!)

 Недолічилась Україна.