День пам'яті та примирення

 Чимало свят дарує нам весна,

Як в рідний дім повернення з дороги.

Та є найбільш хвилюючим для нас

Величне свято Перемоги.

Це свято не затьмариться в віках.

В цей день нестимуть люди завжди квіти,

Не обміліє пам’яті ріка –

В серцях нащадків буде вічно жити…

Усе далі відходять грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих хто віддав своє життя і захистив рідну землю від ворогів...

 8 Травня - день пам'яті і скорботи. Вклонімося усім полеглим, схилимо голови в журбі й задумі. Покладімо квіти до могил, в молитві пом'янімо всіх, хто не повернувся з тієї проклятої для всьо­го світу війни.

9 травня – День Перемоги. Цього дня по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. Це означає, що пам’ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутний. Свято Перемоги – це свято зі слізьми на очах, це свято радісне і гірке. Радісне, бо принесло на нашу землю мир , гірке, бо ціна цієї радості – життя мільйонів наших співвітчизників.

 Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тис. сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами. 1418 днів і ночей ішли воїни вогненними дорогами війни.

Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Усе витримали і перемогли. Перемогли тому, що вели війну справедливу. Перемогли тому, що відстоювали право на життя. Дорогою ціною дісталася нам перемога.

 Кров’ю і пожежами котилась війна по нашій рідній землі 1418 днів. Один день війни… Чого він коштував – знає тільки той, хто пережив його, хто переживає його знову і знову все своє життя.

Біля братської могили тихо стоїмо,
І спогад приходить, мов тихе зітхання,
Пливе, наче вічність, здобута в бою
Хвилина мовчання.

Натягнуті нерви, немов тятива.
Пронизує пам'ять скорбота прощання,
І сумно згасає, і тяжко сплива
Хвилина мовчання.

І подвиги мужні, і дружнє плече,
І роки надій, перемог , сподівання,
І серце сльозою нараз опече
Хвилина мовчання. Хвилина мовчання.

Схилимо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя за врятування рідного краю, увійшовши в безсмертя.