Пробуджується від сну природа, розплющує очі земля, усе оживає, зеленіє, розквітає.
П’янкі пахощі розносять абрикоси і вишні, милує око ніжно-рожевий цвіт яблуні.
Весна… Чорнобиль…У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, коли всі спали безтурботним сном, о першій годині 23 хвилини над IV реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало велетенське полум’я.
Красне сонце вдивляється з неба,
Як чорнобильська плаче земля.
Радіацію зборкати треба,
Бо вона, як той ворон, кружля.
Мертва зона не зна, що робити,
Де і в кого пораду знайти,
Як себе і людей захистити
Від такої страшної біди...
Чорною плямою на нашій блакитній планеті стала Чорнобильська катастрофа.
32 роки пройшли з тих пір, 32 роки смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси, 32 роки цвітом скорботи і суму зацвітають Чорнобильські сади...
Немає коментарів:
Дописати коментар